![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#11 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Та раптом засміялася вона,
Розреготалась диким,дивним сміхом, І враз замовкла.Тріснула струна. Спинився час над сивим чоловіком. Оркестр затих,мовчав в чеканні зал. Скрипаль на мить відкрив закриті очі, Зійшов у зал, і їй під ноги впав, Згорів,як зірка в небі опівночі. Обірвана струна,обірване життя, Та музика весь час для двох звучала, Її скрипаль дограв всю до кінця, Тій,що в житті його не помічала. © Copyright: Виктор Гала, 2010 Свидетельство о публикации №11005202937 |
![]() |