АВТОРСЬКА СТОРІНКА .ВІКТОР ГАЛА . ПИШУ УКРАЇНСЬКОЮ .
 

СОНВіктор Гала
Дивлюсь,як солодко ти спиш,
Чомусь всміхаєшся вві сні.
Ти зараз десь із мріями летиш,
А може чуєш ангельські пісні?
Ні зморщечки, ні суму на лиці
Розгладив сон усі тривоги дня
Немов тебе скупали в молоці
Яка ти зараз ніжна,молода.
Рум’янці грають на твоїх щоках,
Напіввідкриті шепчуть щось вуста,
Не описати сон твій на словах,
І ні до чого тут твої літа.
Чарівник-сон дарований усім,
Повіки закриваються і вмить,
Заходить тиша в твій блаженний дім,
Спинися час! Дивися,жінка спить!

© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1906305359

ВИКТОР!
Рада видеть ВАС в нашей группе.

() () () () () (nt) (nt) (nt) (nt) (nt)

З нього толку залишилось, що з комара носа.
А я собі підшукаю грека чи китайця,
У яких усе впорядку – голова і яйця.
Може він ще відігріє Бабу Снігову
І дасть Бог у теплій хаті я ще поживу.
А ви з сином залишайтесь у холодній хаті,
Йому уже не поможуть і штани на ваті.
Залишайтеся здорові, а я відлітаю,
Зими теплої й без снігу усім вам бажаю.
5 березня 2000 рік

© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1909096422

Щира правда
Віктор Гала
Відгуляв Петро весілля синочку Кіндрату,
Найняв житло для молодих-пристойну кімнату.
Пролетіло тепле літо, почались морози,
І помітила свекруха у невістки сльози.
-Чого плачеш, доню мила, чого зажурилась?
Може внучок скоро буде? Може застудилась?
І невістка їй сказала святу правду, щиру,
Що довіку вже не буде в їхній сім’ї миру.
-Ваш синок необережний випив зайву чарку,
Розігрівся від спиртного та й затіяв сварку,
Став із себе все знімати в холодній кімнаті,
Шапку, валянки, кухвайку, кальсони на ваті.
А поки зняв рукавиці-відморозив пальця,
А так як був без кальсонів-відморозив яйця.
Не чекайте, що лелека внука принесе,
Бо в квартирі, як в Сибіру, відмерзає все.
Забирайте ви до себе свого ескімоса,

() () () () ()

Віктор Гала
Холодно.Боже,як холодно стало,
А у природі буяє ж весна,
Душу гріють слова твої мало,
Коли в серце ввірвалась зима.
Слово інеєм білим покрите,
Ніби крига мої почуття,
Для тепла всі ворота закриті,
Без тепла і життя не життя.
Мабуть в теплі краї відлетіли,
Ті красиві і теплі слова,
Може в вирії десь заблудили?
Їх шукаю,а їх вже нема.
Не зігрію теплом твої руки,
Лід із серця не зможу зігнать,
Моє слово несе тобі муки,
Вимагає ще більше страждать.
І не треба тепла дожидати,
Вічний холод всю душу скував,
Я прошу лиш колись пригадати,
Як я палкотебе обіймав.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1909182048

І не треба тепла дожидати,
Вічний холод всю душу скував,
Я прошу лиш колись пригадати,
Як я палкотебе обіймав.

ВІКТОР, Замечательное произведение. Спасибо огромное!!!!!
С уважением

Ти, як весна.Віктор Гала
Ти,як весна в замріянім убранні,
Немов би яблуня в рожевому цвіту,
До тебе лину ввечері і вранні,
Щоб тільки бачить вигадку оту.
Беру цей цвіт загрублими руками,
Вдихаю запахи зпізнілої весни,
Впиваюсь в неї постарілими вустами,
-О, скільки в тебе затаїлося краси.
Росу тендітну вітер колисає,
Біжить за хмарами розлючена гроза,
З верби росинка на щоку спадає,
А може не росинка,а сльоза?
Весна,весна,як хочеться любити,
Як хочеться дивитись вдалину,
Пробігти полем,по траві ходити,
Тобою жити і любить тебе одну
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1907244912