![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#11 |
Гость
Сообщений: n/a
|
ОСТРІВ
Віктор Гала Ти не чекай,що знову я прийду, Я в пам'яті дорогу загубив. Тоді й пізнав я істину гірку, Хто не любив,той мабуть і не жив. Дорога заростала бур'яном, Чи може хто її перекопав, Я йшов по ній весь час крізь бурелом, Спіткнувсь не раз,не раз на ній упав. Я підіймавсь і знов кудись спішив, Все намагавсь добігти до ріки, І ось добіг,та хтось мости спалив І вже мені нема куди іти. В'яжу плота і вже несе несе ріка, Он беріг той,та випало весло. Скотилась по щоці сльоза гірка, У вир з розгону пліт мій понесло. Розбитий пліт,на острові стою, Кругом вода,не видно берегів, Я згадую дорогу всю свою На острові,серед німих пісків. © Copyright: Віктор Гала, 2010 Свидетельство о публикации №11002274726 |
![]() |