![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#61 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Тополі-душевний вірш.(F)(F)(F)(F)(F)
|
![]() |
![]() |
#62 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Захекана, налякана до краю
У двір чужий швиденько забіга, Та тільки мама щось не зустрічає, А з хати вийшла тітонька чужа. Дівча не зрозуміло, що від страху З стежини збилось. Тітку відпиха, Біжить до хати, загляда у шафу, Під ліжко, всюди матінку шука. Стояла жінка, ніжно посміхалась, Дивилась на розгублене маля, Потім взяла на руки, приласкала, В село сусіднє із дівчам пішла. Про випадок той згадують донині, Коли сім'я сідає до стола, Як дівчинка прибилась до хатини, Куди пізніш невісткою зайшла. © Copyright: Віктор Гала, 2009 Свидетельство о публикации №1911046842 Сьогодні 19:42 |
![]() |
![]() |
#63 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Стежина Віктор Гала
Маленькі ніжки бігли по стежині, Що пролягла серед густих пшениць, Дивились на дівча волошки сині, І чути було спів перепелиць. Торкались колоски плеча дитини, Цвіркун виводив пісеньку дзвінку, Всміхалось сонечко з-за білої хмарини, Дивлячись вниз на дівчинку малу. Та раптом заєць перебіг стежину, Побіг щосили вітер доганять, А в інший бік дівча біжить щосили, Від страху оченята лиш блистять. Маленьке серце вискочити хоче. З грудей дитячих, як листок тремтить, Уже не плаче, щось під ніс бурмоче, З усії сили до села біжить |
![]() |
![]() |
#64 |
Гость
Сообщений: n/a
|
дуже милозвучно(F)
|
![]() |
![]() |
#65 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Виктор, удачно "посетила" Вас
![]() |
![]() |
![]() |
#66 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Прошу всіх ,хто читає мої вірші,залишати на моїй сторінці рецензію на мої вірші,щоб я знав ,що їх читають.З повагою до читача.
(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F) |
![]() |
![]() |
#67 |
Гость
Сообщений: n/a
|
![]() Своей улыбке свет включи - И не гаси его лучи. Кого не встретишь на пути. Ты всем свети, свети, свети. Тому, кто в мир улыбкой светит, И мир взаимностью ответит! |
![]() |
![]() |
#68 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Посадив тополю Віктор Гала
Посадив тополю в мами біля хати, Поливав з криниці,ніжно доглядав, Виросла висока,усміхалась мати, Вечорами в вітах соловей співав. Тополенько-тополе,материнська доле, Виглядаєш сина з далеких доріг, Прилітай синочку,зачекалось поле, Повертай скоріше на мамин поріг. Посадив барвінок під вікном у мами, Стелився низенько,землю застеляв, Заглядав в віконце синіми очима, Материнське серце сумом наповняв. Барвіночку-барвінку,стелися низенько, Стелися низенько,в хаті привітай, Постаріла мама,згорбилась старенька, Де ти,мій синочку,швидше прилітай. Посадив калину в мами на могилі, Зеленіє рясно,полумям горить, Де ж ви ,моя моя мамо,де ж ви коси сиві? Над кущем калини чайка голосить. -Калинонько-калино,я усе покинув, Я в село прилинув, мамо,зустрічай, Шелестить тополя,стелиться барвінок, А калина шепче,:Синочку,прощай. © Copyright: Віктор Гала, 2009 Свидетельство о публикации №1906281065 |
![]() |
![]() |
#69 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Дякую за Ваші вірші, завжди їх читаю, а останні, про маму, дуже зворушливі.
|
![]() |
![]() |
#70 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Стихи о маме очень трогательные.Сегодня в одной из телевизионныхпередач сказали, что научным фактом является то , что любовь матери- залог благополучия и успеха детей в их взрослой жизни.Спасибо Вашей маме ,что она ТАК безмерно любила Вас, Виктор.Светлая память, если нет ее рядом.
|
![]() |