![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#81 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Очень, очень красивые стихи!!
|
![]() |
![]() |
#82 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Замечательно написано, очень понравилось! () () () () ()
|
![]() |
![]() |
#83 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Ні квітів, ні дарунків не чекай.Віктор Гала
Ні квітів,ні дарунків не чекай- Тобі подарував я їх немало. На самоті минуле пригадай, Як серце моє у багні топтала. Із насолодою дивилась як болить, Як розривається мільярдами клітинок. Із під чобіт жар-птицею горить, Розтоптане,але не просить відпочинок. Та серце вирвалось і знову розцвіло, І з нього слово іскоркою впало, Немов тортур і болю не було, Немов його ніщо не шматувало. Горить воно і інших зігріва, І всі слова купаються у ньому. А потім слово в душу запада, І ріже серце знову по живому. Ні квітів,ні дарунків не чекай, Коли вже серця виявилось мало. І лебедину пісню доспівай Сама,бо наша з часом заблукала. © Copyright: Віктор Гала, 2009 Свидетельство о публикации №1911167126 |
![]() |
![]() |
#84 |
Гость
Сообщений: n/a
|
ВИКТОР,Спасибо за стихи!
Как всегда чтение завораживает! буду с нетерпением ждать новых. |
![]() |
![]() |
#85 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Горить воно і інших зігріва,
І всі слова купаються у ньому. |
![]() |
![]() |
#86 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Прекрасные стихи Спасибо() () () () ()
|
![]() |
![]() |
#87 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Спасибо Виктор за ваши стихотворения!
|
![]() |
![]() |
#88 |
Гость
Сообщений: n/a
|
(U)(F)(F)(F)(F)(F)
|
![]() |
![]() |
#89 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Печально,но так мелодично звучат твои стихи Виктор.(F)(F)(F)
|
![]() |
![]() |
#90 |
Гость
Сообщений: n/a
|
НІЧНИЙ ДОЩВиктор Гала
НІЧНИЙ ДОЩ Ніч тихенько сповзла з-за гори, Оглядає кущі і дерева, Доторкнулась крилом до води, Засвітила зорю на край неба. Блідий місяць купає в ставку, В очерети качок заганяє, Залізає на гілку тонку У гнізді пташеня колихає. Силуети дерев на горі, Відбиваються в склі річковому, Білий лебідь пливе по воді, Як корабль,що вертає додому. А з-за обрію хмара пливе, Блискавиці по небу кидає І повітря густим вже встає, Ніжний запах у ньому витає. Вітрюган,не було,налетів, Перша капля на землю упала, Враз зорю у ставку погасив, Тиша разом із нею пропала. Дощ пройшов і умивана ніч, Блідим місяцем в став заглядає, Закричав на млині старім сич, Сон гніздечко на гілці гойдає. 03. 06. 2009 р. , © Copyright: Віктор Гала, 2009 Свидетельство о публикации №1906111214 |
![]() |