АВТОРСЬКА СТОРІНКА .ВІКТОР ГАЛА . ПИШУ УКРАЇНСЬКОЮ .

Надя і Валя , дякую ! (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

В прекрасном
..имени..



.. ..Мужчина.
сложились мужество и..
стать, уменье думать и мечтать!
. Быть вдохновенным без причины,
Уметь любить, уметь дарить,то уходить, то возвращаться,
Таким непостоянным быть, такой опорою казаться!
Оберегай Его судьба от лжи, предательства, обмана
И благосклонной будь всегда, дай жизни полной, без изъяна!
И пусть сплетаются слова о том единственном, любимом,
Кого природа назвала прекрасным именем: МУЖЧИНА!


С Всемирным Днем Мужчин!







.

Валя,дякую.

Смітники
Віктор Гала

Схилилась дівчинка над купою сміття,
Худенькі ручки в ньому щось шукають.
Що робить тут це нічиє дитя?
Що просить в Бога?Чи його хоч знає?
Недоїдки в торбинку накладе,
Безруку ляльку в пазуху ховає,
Вона вже по дорослому сумна,
Щось тихо шепче,може щось прохає?
Сичить холодний вітер по степу,
Холодний дощ давно пробравсь до тіла,
Скучають ручки по домашньому теплу,
Була б матуся,може б обігріла.
Безсонні ночі, холод допіка,
Де притулитись?Де заночувати?
Не обігріє мамина рука,
Ніхто не буде ввечері шукати.
Пригріється в куточку на землі,
Під голову підсуне рученята,
Матуся прийде в гості у вві сні,
Буде голубить і волосячко чесати.
Та сон мине, а дійсність наяву,
І знов смітник, щоб голод вгамувати,
Там бачив я дитину не одну,
Ні з яким горем це не порівняти.
Дивлюсь,сльозу не можу зупинить,
-То це твоє майбутнє,Україно?
Хіба у тебе серце не болить?
А як болить, то захисти дитину.
Нехай не буде нічиїх дітей,
Нехай завжди матуся зустрічає,
Щоб сльози не котилися з очей,
Про смітники ніщо не нагадає.
02. 06. 2009 р.

ВИНО
Віктор Гала

Горілка вся однакова на смак,
Є добра,а бува, та що казати,
А от вино,то зовсім тут не так,
У кожному свій смак і аромати.
Шумить в бокалі молоде вино,
Ще непрозоре,трохи гіркувате,
А пригуби, і в голову воно
Почне химерні думи підкидати.
Засяють очі,розігріта кров,
Ударить в голову і затанцюють ноги,
Захочеш зкуштувати його знов,
Й обов’язково зіб’єшся з дороги.
А пройде час, відстоється воно,
Почне свій смак і міцність набирати,
Ото тоді ти справжнє п’єш вино,
Таким захочеш завжди смакувати.
Воно густе,спокійне і п’янке,
В ньому зібрались смак і аромати,
В цьому вині знайдеш ти щось таке,
Від чого серце схоче заспівати.
Вино-що жінка,гарна,запальна,
Ще молода,з медовими вустами,
Або замріяна,спокійна,як вода,
В казковім озері з крутими берегами.
І кожен вибирає на свій смак,
І випива своє вино роками,
Хто платить гроші,а хто п’є за так,
Хто лиш пригубить,а хто п’є діжками.
Вином я наповняю свій бокал,
О, бачу засвітились твої очі,
Зриваю із табу тонку вуаль,
Я п’ю вино за жінку опівночі.
20 червня 2009 рік


© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11011141854

Не пянке мабуть моє ВИНО ?

(F) (F) (F) (nt) (nt) (nt)
Виктор, и ВИНО Ваше пянке и все стихи тоже! Бывает, прочтёшь. и голова закружится! СПАСИБО за них!

Вино-що жінка,гарна,запальна,
Ще молода,з медовими вустами,
Або замріяна,спокійна,як вода,
В казковім озері з крутими берегами.

І кожен вибирає на свій смак,
І випива своє вино роками,
Хто платить гроші,а хто п’є за так,
Хто лиш пригубить,а хто п’є діжками.- Ще й яке пьянке, Вiкторе, (F) (F) (F) ()

Спасибі ! (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)