![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
#311 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Віктор Гала
-Шкодуєш за минулим?-Не шкодуй. Воно пішло,його не повернути, Картин сумних не треба,не малюй, Лиш посміхнись,як хочеш щось забути. (F) () () () () () ДУЖЕ ВIРНО! |
![]() |
![]() |
#312 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Алла,дякую! (F) (F) (F)
|
![]() |
![]() |
#313 |
Гость
Сообщений: n/a
|
(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)
Спасибі Вам, за такі чудові вірші ! |
![]() |
![]() |
#314 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Квіти я подарую тобі лугові,
Отакі,що коханим завжди дарували. |
![]() |
![]() |
#315 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Шкодуєш за минулим?
(F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) Невже можливо все отак забути? І витерти, відправить в забуття? Я знаю, вже цього не повернути. Скорися долі - це твоє життя! (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) |
![]() |
![]() |
#316 |
Гость
Сообщений: n/a
|
-Шкодуєш за минулим?-Не шкодуй.
Воно пішло,його не повернути, Картин сумних не треба,не малюй, Лиш посміхнись,як хочеш щось забути. (F) (F) (F) (nt) (nt) (nt) |
![]() |
![]() |
#317 |
Гость
Сообщений: n/a
|
(E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E)
_.--~~~-._!_.-~~~--._ //__.--~~-._!_.-~~--.__\\ //__.--~~~-._!_.-~~~--.__\\ //_..-----~~._\!/_.~~-----.._\\ ==========\\!//========== Спасибо за стихи! (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) |
![]() |
![]() |
#318 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Прочитала Ваши СМИТНЫКЫ и СПОВИДЬ. Стихи преследуют меня, не дают покоя. Это действительно наша жизнь, жизнь нашей многострадальной Украины, простого народа. Я уже второй год живу у детей в Нью-Йорке.Тоскую безмерно и понимаю, что с моей нищенской пенсией на Украине мне просто не выжить, а так хоть детям немного помогу. И могилки родных людей, особенно МАМИНА, здесь снятся очень часто.
|
![]() |
![]() |
#319 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Дякую ! (F) (F) (F) (F) (F) (F)(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)
|
![]() |
![]() |
#320 |
Гость
Сообщений: n/a
|
Догоріла свіча.
Віктор Гала Догоріла свіча, не лишилось і сліду, Ледь помітний димок залишився по ній. Я втомився мабуть,я нікуди не їду, Одиноко стою на зупинці своїй. Проїзджають авто,літаки пролітають, Вдалині чути стукіт вагонних коліс, Добре знаю, мене вже ніхто не чекає, Я стою і мугикаю пісню під ніс. Тільки пам'ять не хоче мене відпускати, Тільки сни про дорогу,та цокіт копит, Запряжу я коня,щоб від себе тікати, Утечу десь у поле,де вже не болить. © Copyright: Виктор Гала, 2010 Свидетельство о публикации №11007097230 |
![]() |