Для Ліни Костенко
Вишиванка вся в трояндах.біле полотно
Незрівняне твоє зерня.в серце проросло.
Що не слово.так правдиво склала ти вірша.
Мов стрілою.пробиваєш.і болить душа.
Хай болить.вона ж не мертва.
Ще вона жива.
Не самотня в цьому світі.Ліно.ти була!
__________________
ЖЕНЩИНА СЛАБЕЕ ВСЕГО , КОГДА ЛЮБИТ , И СИЛЬНЕЕ ВСЕГО , КОГДА ЛЮБИМА .
|