Олійник Борис :: "О, як ми ревно клянемо тиранів."
О, як ми ревно клянемо тиранів,
А їм оте - як мертвому баклага:
Лежать собі, усохлі, мов тарані,
У полинялих мушлях саркофагів.
Двадцятий вік відважно і громово
Старих богів розвінчує на стінах.
Зате перед новими - по-новому,
Демократично. повза на колінах.
А сфінкси, як завжди,
ховають тайни
У сардонічнім обрисі губів.
І взагалі: коб не було рабів,
Цікаво, чи з'явилися б тирани?