ВІРШІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ...
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги,
Такої зоряної тиші,
Такого безміру в добі.
Це, може, навіть і не вірші,
А квіті, кинуті тобі.
Ліна Костенко
__________________
Рифмой закончился звонок в три часа ночи с вопросом:"Ты где?"
|