Ти все пробачила мені -
Чудово, гарно, душевно!
Пробачення у тебе я прошу,
Радіти з цього я не буду.
Отак бездумно нагрішу,
Бо я тебе вже не забуду.
А ти надіявся й любив,
Чекав завжди: і в дощ й в морози.
Ех! Як же боляче мені -
Надії затопили грози.
Не муч себе і серденько не край.
Я винна в цьому, так що - пробачай.