Замерзає душа.
Віктор Гала
Замерзає душа,вже вона не співає,
Їй обрізали крила, і вона прилягла;
Як старий волоцюга в куточку дрімає,
Все весни дожидає-а її все нема.
Заблукала вона,не спішить повертатись,
Що робити їй там,де панує зима,
Де забули її,де забули сміятись,
Де не світяться очі,а панує пітьма.
Десь вирує вона і теплом зігріває,
І колись може знову в твій край прилетить.
Вмить душа стрепенеться,душа заспіває,
Відростуть в неї крила і вона полетить.
Той політ вже ніщо зупинити не зможе:
Ні морози,ні вітер,ні холодні дощі.
Тільки хто тій весні прилетіть допоможе?
Проведе хто її через хащі густі?
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11001207017