Голос Віктор Гала
Як чарівно звучить твій голос,
Ніби сотні джерел злились,
Ніби сонце, що живить колос,
Ніби річка, що з гір біжить.
Ніби сотня дрібних дзвіночків,
Що зібрались в стрімкий танок,
Ніби шепіт трави й листочків,
Що в єдиний сплелись вінок.
Ніби щебіт птахів весною,
Ніби зірки нічний політ,
Я впиваюсь ним, як водою,
Він із серця зганяє лід.
То веселий він, то з журбою,
То замріяний, а бува
Так запалить серце жагою,
Що закрутиться голова.
Я не хочу срібла і злата,
Дорогих і дрібних речей,
І віддав би дуже багато,
Тільки б чути голос оцей.


© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910287876