Сніг лебединим пухом падає,
Нас віддаляє кожна мить.
Про все те майже вже не згадую,
Та на душі чомусь щемить.
Така собі проста історія,
Для всих закоханих - урок.
Із хризантеми і магнолії
Ми не змогли сплести вінок.
У тім саду, де розквітали хризантеми,
Де вальс-бостон за мить з тобою поєднав,
Акордеон подарував мажорні теми,
Та лютий блюз на білих клавішах зіграв.