Завжди думав я, що біс з рогами
В світі найстрашніший над усе,
Та не знав тоді, що з пирогами
Тещу в Водохрещу принесе.
За стіною завиває завірюха.
Віє сніг, як ту муку на пироги.
Що подієш, поміж нами є напруга:
Я, для тещі, зять занадто дорогий!
Той герой, хто тещу витримати взмозі.
І виходить, що я зовсім не герой:
То тримав хвоста, як сірий на морозі,
То ховався, як від пострілів ковбой.