ДЯКУЮ ! (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

(F) (F) (F) (F) (F)

ДЯКУЮ !

(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

Мости


Віктор Гала


Мости горять,назад шляху нема,
І не спасе ніяка переправа.
Два берега поглинула пітьма,
Твій берег зліва,а мій берег зправа.
Біжить вода.Стоїм біля ріки,
Ще посміхаємся,а міст вже догоряє,
Із сумом дивимось ,як тліють вже стовби,
Як полум'я останнє доїдає.
Дорога заросте до тих мостів,
Їх буряни і кропива укриє,
Мости згорять,не треба зайвих слів,
Їх з двох сторін удвох ми підпалили.
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11005276407

(F) (F) (F) (F) (F)

() () () () ()

Прекрасные стихи! Желаю Вам, чтобы сон, описанный Вами в " Ти все пробачила мени." сбылся наяву.

Творіть і мрійте,адже це прекрасно!
Нехай же музика бринить у всіх серцях !

Дякую за чудові вірші!

Мости - надзвичайно хвилюючий і захоплюючий твір! (F) (nt)
(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)
Мости горять, немає вже надії.
І вже ніщо вогонь не може зупинити.
Лиш буйний вітер прижене хмарину,
Погасить дощик, що із сліз нажитий.
(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

Дівчата,я Вам дуже вдячний ! (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

_.--~~~-._!_.-~~~--._
//__.--~~-._!_.-~~--.__\\
//__.--~~~-._!_.-~~~--.__\\
//_..-----~~._\!/_.~~-----.._\\
==========\\!//==========

Заіна , дякую ! (F) (F) (F)

Мости
(F) (F) (F) ()

СПАСИБІ !(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

Дякую за чудові вірші!(nt) (nt) (nt) (nt) (nt) (nt) (nt) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

Наталья , спасибі , (F) (F) (F)

Валя , дякую ! (F) (F) (F)

Мости

В день народження квіти дарують тобі.Віктор Гала
В день народження квіти дарують тобі:
Хто троянди,хто лілії, а хто може калли.
Квіти я подарую тобі лугові,
Отакі,що коханим завжди дарували.
Назбираю їх вранці,коли ще все спить;
Коли ранок ще тільки на сході світліє;
Коли літня роса на травинці бринить;
І лелека в гнізді на стовбі бовваніє.
Ти прокинешся вранці від запаху трав,
Від веселого вітру,що в квітах дрімає,
Від п'янкого дурману дніпровських отав,
Від пташинної пісні,що вранці лунає.
І пригорнеш до серця ромашку просту,
Якнайкраще,що в світі для тебе існує.
Я вдивляюсь в усмішку щасливу твою,
Нехай серце твоє мій дарунок відчує.
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11006251715

В день народження квіти дарують тобі. (F) (F) (F) (nt) (nt) (nt)

І пригорнеш до серця ромашку просту,
Якнайкраще,що в світі для тебе існує.
Я вдивляюсь в усмішку щасливу твою,
Нехай серце твоє мій дарунок відчує.

А мені такого вірша на день народження подаруєте?

Квіти я подарую тобі лугові,
Отакі,що коханим завжди дарували.
(F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt)
Прекрасно, Віктор!
Як тонко Ви відчуваєте наші душі. У Ваших словах я бачу мрію кожної жінки. Творчих злетів Вам!
(F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt)

:) (F) (F) (F)

Шкодуєш за минулим?Віктор Гала
-Шкодуєш за минулим?-Не шкодуй.
Воно пішло,його не повернути,
Картин сумних не треба,не малюй,
Лиш посміхнись,як хочеш щось забути.
Всміхнися долі,що ще раз дала
Чудові ранки,зустрічі з весною,
Земного незабутнього тепла,
Що так лилось при зустрічах з тобою.
Не згадуй погляду зволожених очей,
Не згадуй запахи розніженого тіла,
І тих замріяних,недоспаних ночей,
Яких чекала,від яких тремтіла.
Як пахне вечір запахами трав,
Дощем,що барабанить за стіною,
День той пройшов і інший вже настав,
І не шкодуй,не ти тому виною.
Спливає час,як з джерела вода,
Сердечні рани добре час лікує,
Розбурхана вода з роками осіда
Любов заснула,серце більш не чує.


© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11007021448

() () () () ()

Заіна,дякую! (F) (F) (F)

Віктор Гала
-Шкодуєш за минулим?-Не шкодуй.
Воно пішло,його не повернути,
Картин сумних не треба,не малюй,
Лиш посміхнись,як хочеш щось забути. (F) () () () () () ДУЖЕ ВIРНО!

Алла,дякую! (F) (F) (F)

(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)
Спасибі Вам, за такі чудові вірші !

Квіти я подарую тобі лугові,
Отакі,що коханим завжди дарували.

Шкодуєш за минулим?
(F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt)
Невже можливо все отак забути?
І витерти, відправить в забуття?
Я знаю, вже цього не повернути.
Скорися долі - це твоє життя!
(nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F) (nt) (F)

-Шкодуєш за минулим?-Не шкодуй.
Воно пішло,його не повернути,
Картин сумних не треба,не малюй,
Лиш посміхнись,як хочеш щось забути.
(F) (F) (F) (nt) (nt) (nt)

(E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E)
_.--~~~-._!_.-~~~--._
//__.--~~-._!_.-~~--.__\\
//__.--~~~-._!_.-~~~--.__\\
//_..-----~~._\!/_.~~-----.._\\
==========\\!//==========
Спасибо за стихи!
(E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E) (E)

Прочитала Ваши СМИТНЫКЫ и СПОВИДЬ. Стихи преследуют меня, не дают покоя. Это действительно наша жизнь, жизнь нашей многострадальной Украины, простого народа. Я уже второй год живу у детей в Нью-Йорке.Тоскую безмерно и понимаю, что с моей нищенской пенсией на Украине мне просто не выжить, а так хоть детям немного помогу. И могилки родных людей, особенно МАМИНА, здесь снятся очень часто.

Дякую ! (F) (F) (F) (F) (F) (F)(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

Догоріла свіча.
Віктор Гала
Догоріла свіча, не лишилось і сліду,
Ледь помітний димок залишився по ній.
Я втомився мабуть,я нікуди не їду,
Одиноко стою на зупинці своїй.
Проїзджають авто,літаки пролітають,
Вдалині чути стукіт вагонних коліс,
Добре знаю, мене вже ніхто не чекає,
Я стою і мугикаю пісню під ніс.
Тільки пам'ять не хоче мене відпускати,
Тільки сни про дорогу,та цокіт копит,
Запряжу я коня,щоб від себе тікати,
Утечу десь у поле,де вже не болить.

© Copyright: Виктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11007097230