Душевный стих

Батьківська хата Віктор Гала
Батьківська хата з краю села,
Сонцем південним пригріта,
Біля порогу черешня росла,
І зацвітала щоліта.
Ніжний спориш мої ніжки ласкав,
Як біг малим до криниці,
Довго на мене потому чекав,
Як працював у столиці.
Я приїзджав і стрічали мене
Тато і мама щороку,
Навіть не думав,що час промине,
Що не зустріну нікого.
Їду додому,із поїзда встав,
Віз для батьків подарунки,
Раптом над хатою сич прокричав,
Випали з рук всі пакунки.
Чорними вікнами хата стріча,
Вишня стоїть засихає,
Ніжний спориш кропива забива,
В хаті нікого немає.
Сів на порозі,сльоза на очах,
З чарки гірку випиваю,
В хаті два фото у чорних стрічках,
З жалем мене зустрічають.
Батьківська хата немов би жива,
Дивиться з сумом за мною,
Знає,навік залишилась одна,
Так,як і я,- сиротою.
11 06 2009 р.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1910255643

Спасибо за чудесные стихи! () () () () () () () () () () () () () () () () ()

Ти плачеш, жінко? Віктор Гала
Ти плачеш,жінко?Знову щось наснилось?
А може память в юність забрела?
Під ту вербу,де небо нахилилось,
Де вперше ти щасливою була?
Він ще юнак ,з дитячими очима,
Несміло і невміло цілував,
Але яке те все було правдиве,
Що цілий світ у час цей замовкав.
Несміливий той перший поцілунок,
А в серці щем ,що груди розпера,
Здавалось доля піднесла дарунок,
На довгі роки,довгії літа.
Сміливішому,іншому всміхнулась,
Пішла за ним в його незнанний рай,
Від милого,від щастя відвернулась,
Не сміла навіть вимовить:-Прощай.
Чому ти плачеш, жінко, серед ночі?
Чому в очах опука і печаль?
Ти згадуєш його дитячі очі,
Минулого тобі все більше жаль.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1908055623

Очень понравилось! Как и все Ваши стихи

Творческого Вам вдохновения и удачи. ;)

Вот и кончилось летоВиктор Гала
ПЕСНЯ
Вот и кончилось наше лето,
Птици осенью гнезда не вьют.
О любви много песен спето-
Я еще вам одну спою.
А на улице снова вечер,
А на улице снова дождь,
Обнимает тебя ветер,
Когда ты от меня идешь.
Ты уходишь.уноишь лето,
Оставляешь на сердце грусть,
Значит песня любви спета,
Значит всречи с тобою-чушь.
Серебрится луна седая,
Гонит ветер туман с полей,
Для меня ты опять чужая,
Та,что была всего родней.
Вот и кончилось наше лето,
Птици осенью гнезда не вьют,
Я ищу тебя снова где-то,
И надеюсь тебя найду.
А на улице снова вечер,
А на улице снова дождь,
Обниму я тебя за плечи,
Если снова ко мне прийдешь.
© Copyright: Виктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911118451

Виктор!У Вас замечательные стихи!

Стихи класс.

Чудесные стихи!