Я до тебе й пораненним птахом.
(F) (F) (F) (nt) (nt) (nt)
Сколько нежностти, любви, теплоты! Замечательный стих!

Ельвіра , дякую !

С НЕЖНОСТЬЮ !

Ти пішла. Віктор Гала
Ти пішла,щоб більш не повертатись,
Щоб забути дні ті і літа.
Що ж ворушиш,що давно забуте?
Чому думка знов назад верта?
Спогадами знов живеш і мрієш,
Спогади тепер твоє життя,
Перед ними мучишся і млієш,
Все життя теперішнє-сміття.
Не дають вночі тобі заснути,
Вдень спокою від думок нема,
Добре,що не видно і не чути,
Як та думка душу розрива.
І стоїш в задумі на розпутті,
Виглядаєш те,чого нема,
Перелистуєш листки давно забуті,
Та в майбутнє виросла стіна.
© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11004214569

Ти пішла. - (F)
(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)
І знову ти тривожиш мої рани,
Потрішки солі на них посипа.
Чекаєш, коли вже байдуже стане?
Не жди - любов безслідно не вмира.
(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

І стоїш в задумі на розпутті,
Виглядаєш те,чого нема,
Перелистуєш листки давно забуті,
Та в майбутнє виросла стіна.
очень хороший стих за душу берет.

(F) (F) (F) (F) (F)

(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

() () () () ()

Замечательному автору!