Не треба пам'ять ворушити,
Коли заснула,хай поспить,
А нам у світі треба жити,
Співати,мріяти й любить.
Очень понравился стих!() () () () ()
Счастья и радости Вам!

СПАСИБО ЗА СТИХИ!

Не треба пам'ять ворушити,
Коли заснула,хай поспить,
А нам у світі треба жити,
Співати,мріяти й любить.
(F) (F) (F) (F) (F) (F) (nt) (F) (F) (F)

Ждем, Виктор, Ваших новых прекрасных стихотворений!

Не треба пам'ять ворушити,
Коли заснула,хай поспить,
А нам у світі треба жити,
Співати,мріяти й любить.
Чудові рядки,дякую Вікторе,дуже гарні ващі вірщі!

ВСІМ,ДЯКУЮ!(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F) (F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)

КРИНИЦЯ
Віктор Гала
По отаві іду до тієї криниці,
Що ще може мій прадід колись відкопав,
Я іду, щоб цілющої випить водиці,
Як давно я не був тут,та якось згадав.
Скільки люду пройшло ,всіх вона напувала,
І ніхто не спитав,де взялася в степу,
А вода її дивна по жилах співала,
Піднімала з колін на святу боротьбу.
Хан Батий смакував ту цілющу краплину,
І Петро довгоногий спориш тут топтав,
Тут лунали пісні про весну й Україну,
Тих,хто серце своє за свободу віддав.
Всіх вона напувала,й води вистачало,
А дуби,що край яру,її берегли,
Тільки зараз вода у ній згіркла,пропала,
Як же так,ми тебе зберегти не змогли?
Хто очисте тебе,відкопає джерела?
Хто весь бруд в ній збере,і в яру закопа?
Щоби слава води у народі воскресла,
Не згубилась в траві до криниці тропа.

© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11002107104

Всіх вона напувала,й води вистачало,
А дуби,що край яру,її берегли,
Тільки зараз вода у ній згіркла,пропала,
Як же так,ми тебе зберегти не змогли?

Спасибо за стихи!

Валя і Заіна,дякую.