Чудового зимового настрою!

(F) (F) (F) (F) (nt) (nt) (nt) (nt) (nt)

СЧАСТЬЯ!

Зимова нічВіктор Гала
Сховалось сонце,ніч не за горами,
Щербатий місяць з неба підморгнув,
Там вдалені,за білими снігами,
Останню пісню вітер затягнув.
Стихає день,порозсипались зорі,
Стовб диму в небо лізе від землі,
І ніч-чаклунка топить в чорнім морі,
Зимовий день,як в хвилях кораблі.
З німих небес зірвалися сніжинки,
Мов табунець метеликів нічних,
Летять на землю св'яткувать обжнивки,
В саду всідаються на гілочках тонких.
А вніч,коли зима зірки колише,
Коли у кожен дім заходять сни,
Картину дивну на вікні напише
Мороз,для зустрічі веселої весни.

© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11001302500

Вікторе,Ви пишете гарні вірші.
Творчого Вам натхнення!

() () () () ()

ЧАША

Віктор Гала
Красива чаша в золотій оправі
Від старості,а може просто так,
Розбилась і лежить на лаві,
Збираюсь склеїти,не клеїться ніяк.
Як довго дому чаша та служила,
Завжди наповнена,порожня не була,
А тут упала і на дріб'язки розбилась
І залишилась з неї купа скла.
Вона втомилась і розсипалась з роками,
Вже не змогла людині більш служить,
І не зарадити ні криком,ні сльозами,
Нема чим гарну чашу відновить.
Збере хтось в руки залишки блискучі,
Без жалю,просто кине на сміття,
Не думаючи,що стоїть на кручі,
На поминках розбитого життя.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1908156154

Вона втомилась і розсипалась з роками,
Вже не змогла людині більш служить,
І не зарадити ні криком,ні сльозами,
Нема чим гарну чашу відновить.
Збере хтось в руки залишки блискучі,
Без жалю,просто кине на сміття,
Не думаючи,що стоїть на кручі,
На поминках розбитого життя.
(F) (F) (F) () () ()
Очень трогательно сравнение человеческой жизни с ЧАШЕЙ!
Спасибо, Виктор, за Ваш талант!

Збере хтось в руки залишки блискучі,
Без жалю,просто кине на сміття,
Не думаючи,що стоїть на кручі,
На поминках розбитого життя.

Не треба пам'ять ворушити.



Віктор Гала
Не треба пам'ять ворушити,
Вона заснула,міцно спить.
Не треба в чомусь час винити,
Ніщо без диму не горить.
Хай процвітає сьогодення,
Або майбутнє забринить,
Вони - надія і спасення,
Від пам'яті,що все ж болить.
Не повертай на ті дороги,
Де кінь спіткнувся і упав,
Де серце краяли тривоги,
Від холоду ,а то й заграв.
Не треба пам'ять ворушити,
Коли заснула,хай поспить,
А нам у світі треба жити,
Співати,мріяти й любить.

© Copyright: Віктор Гала, 2010
Свидетельство о публикации №11001312128