Бува в житті трапляється таке,
Замерзлу душу раптом хтось зігріє,
==================================

Красиво..

Можно ли не полюбить художника,
Если влюблена в его холсты,
В серебро степного подорожника,
Тетиву натянутую дождика,
Проповедь пророка и безбожника.
Можно ли не полюбить художника,
Если на холстах – мои мечты?.
А поэта не любить возможно ли,
Если влюблена в его стихи?
Если чувствую душой и кожею,
Все слова простые или сложные,
Истины святые и ничтожные,
Так не полюбить поэта можно ли,
Если каждой строчкой мы близки?

Не прилетить вже.Віктор Гала
Не прилетить вже більше птах кохання,
Здійнявся якось,взяв і полетів,
Крилом здалека помахав ввостаннє,
А зупинить його я не зумів.
Навіщо зупиняти,коли осінь,
Давно вже забрела в мої сади,
І крик душі і гами стоголосі,
Його не вернуть знову вже сюди.
Він полетів,а може десь блукає,
А може вже співа в чужім саду,
І не надіюсь,більше не чекаю,
Що в сад цей я колись іще прийду.
Позаростають стежки і доріжки,
Посохне гілля,листя рознесе
Холодний вітер з білої берізки,
Яка остання в тім саду росте.
Чому ж тоді іду,беру лопату,
Саджаю деревця нові в саду?
Я все ж надіюсь птаха дочекатись,
Та так уже не рік один стою.
Нема його,весни вже більш не буде,
За осінню у сад зайде зима,
А птах мій не згубивсь,ніде не блудить,
Він раптом вмер,його уже нема.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1912164836

====
Чому ж тоді іду,беру лопату,
Саджаю деревця нові в саду?
Я все ж надіюсь птаха дочекатись,
===========================

Виктор, я хочу Вас поблагодарить за приглашение в такую замечательную группу! И сказать СПАСИБО за Ваши стихи! Вы были неправы, когда говорили, что я их не пойму! Наверное, генетическая память существует! Я читаю и все понимаю! И так отчетливо представляю село Вирлю и бабушку! Какой всё-таки мелодичный и напевный украинский язык! УСПЕХОВ ВАМ В ТВОРЧЕСТВЕ!

СТИХ ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЙ.

Чудесно! Лирично! (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

Не прилетить вже більше птах кохання,
Здійнявся якось,взяв і полетів,
Крилом здалека помахав ввостаннє,
А зупинить його я не зумів.
Дуже гарно,хоч і трохи сумно.

Дівчата,дякую.(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)(F)