Сховались хмари,місяць вигляда,
В вечірній час,немов горбун з-за хати,
І через став доріжку проклада,
Два береги в один щоб об'єднати.
Втекло тепло,не чути більше гроз,
Зимовий вечір зорі висипає,
Скує вночі ставок міцний мороз
І береги в одну мить об'єднає.
І прибіжать уранці малюки,
На першім льоді ніжки розім'яти,
Дитячий сміх лунає навкруги,
І мами не докличуться до хати.
А там , дивись,дорогу замете,
Під ковдрою заляже поле спати,
І лиш усе весною оживе,
Тобі залишилось на неї почекати.
26 11 2009 р.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911266358

Зима вже загляда у вікно. Віктор Гала
Зима вже заглядає у вікно
Синичками,що по гілках скакають,
Не видно було якось їх давно,
А це злетілись,про зиму співають.
Жовтенька грудочка скотилась по лозі,
Маленьким дзьобиком морзянку вибиває,
Оно повисла на одній нозі
І з під кори комашку витягає.
А он у небі пізні журавлі,
Кудись мандрують серед хмар лахматих,
Летять вони від рідної землі,
Їм пролетіти випаде багато.
Промінчик сонця через товщу хмар
Пробився нишком,мов шукає пари.
Зганяє вітер,як вівчар отар,
Свинцеві хмари до небесної кошари.

Яка щира українська мова!
(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)

Как красиво и напевно!

ВИКТОР,Писать это тоже дар, природа им,Вас не обделила.
Стихи прекрасные и каждый читая их думает что они написаны о нем.
Желаю вам вдохновляться, вдохновлять и пользоваться своим вдохновением.
Желаю Вам, чтобы после любых свежих стихов всегда оно в Вас опять воскресало.

Стих прекрасный. Хочется настоящей зимы,как в стиху.Но увы.у нас ее просто не бывает.(F)

Казкова ніч Віктор Гала
Казкова ніч, співає соловей,
Роса на листя клена осідає,
А я не можу відвести очей
Від зірки, що над обрієм палає.
Вона далека, але так горить,
Що серце, ніби полум’ям згорає.
Воно до неї мріями біжить,
В стрімкому ритмі в грудях завмирає.
Серед Галактик, безлічі зірок
Чомусь одна мене так зчарувала,
І я боюсь зробити навіть крок,
Щоб вона з обрію, не дай Бог, не пропала.
А, може, простягнути дві руки,
Зробить до неї кроки ті несмілі,
І полетіти в простір крізь роки,
Або згоріть вогнем на небосхилі.
Співай же, соловей, щоб гай гудів,
Хай світло зірки серце спопеляє,
Життя даремно в світі той прожив,
У кого воно тліє, не палає.

12 травня 2008 рік

© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911294462

Не сплять жінки, хоч зупинився час.
Читають вірші, їх у Вас немало.
А якщо сплять, то, думаю, в цей час
Звичайно їм приснився Віктор Гала!(S)

Там,далеко. Віктор Гала
(слова пісні)
Там,далеко,де світяться зорі,
Де на горах дрімають вітри,
Ми зустрілись,як два човни в морі.
Думав я,будем разом пливти.
Ти всміхалась ,як сонечко раннє,
Голос твій ,як дзвіночок звучав,
Я не знав,що зустрілись ввостаннє,
Що уже час розлуки настав.
Ти пішла у високії гори,
Я пішов у далекі степи,
Не всміхаються більше нам зорі,
Я до тебе не зміг допливти.
І тепер ,тільки вечір настане,
Блідий місяць на небо зійде,
Пригадаю я личко рум'яне,
Біля серця щось раптом кольне.
© Copyright: Віктор Гала, 2009
Свидетельство о публикации №1911302632

Ти пішла у високії гори,
Я пішов у далекі степи,
Не всміхаються більше нам зорі,
Я до тебе не зміг допливти.
(F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F) (F)